Чи часто ви, колеги-керівники будівництва, нервуєте на об’єктах?
Підвищуєте голос, емоційно реагуєте на помилки працівників?
Я можу сказати, що за багато років роботи навчився керувати будівельними проєктами спокійно — без крику, без напруги, без зайвих емоцій.
Мої підлеглі вже давно не бачили від мене «вибухів» чи різких фраз.
Але сьогодні стався виняток.
Ситуація на об’єкті
На об’єкті прораб попросив нашого нового працівника помити відро для води перед тим, як готувати розчин.
І почув у відповідь:
«Яка різниця, у розчин можна лити будь-яку воду — навіть брудну. Це ж просто розчин.»
У цей момент у мене зсередини піднялася хвиля емоцій, і я не стримався:
«А коли ти собі суп готуєш — ти теж береш будь-яку воду? І брудну теж?»
Робітник завмер, розгубився.
Потім ми спокійно поговорили, і я пояснив, у чому справа.
Але сам момент знову оголив глибоку проблему мислення, яку часто бачу в будівництві.
Філософія якості
У багатьох у голові живе установка: «це ж будівництво — тут можна як-небудь».
Але саме ця установка і вбиває якість.
Повага до матеріалу — це повага до себе
Для мене приготування бетону чи розчину — це майже ритуал.
Це момент, коли закладається не лише фізична міцність конструкції, а й енергетика всього об’єкта.
Бо розчин — це не «якась грязюка».
Як ти до нього поставишся, так він і «віддячить».
З повагою — отримаєш міцність, довговічність, естетику.
Байдуже — отримаєш проблеми, тріщини, розсипання, рекламації.
Висновок
Якість починається не з матеріалів і не з технології.
Вона починається з культури ставлення до роботи.
Друзі-будівельники,
ставтеся з повагою до бетону, до розчину, до самого процесу приготування матеріалів.
І він обов’язково віддячить вам міцністю й довговічністю.
До зустрічі на будівельних майданчиках країни!
З повагою,
Сергій Стародубов,
керівник компанії «ВЕРТИКАЛЬ БУДІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ».
